Учнівське самоврядування

Президент школи - голова учнівського самоврядування

Гайдак Олександра, учениця 9 класу/Files/images/2016-2017/vdmnniki/вчитель року і дошка пошани 076.jpg

wym-1442662498053

Розвиток самостійності учнівського колективу засобами інформаційних технологій.

Проект

Мета.
Навчитись користуватись комп’ютерною технікою. Розвивати самостійність учнів. Виховувати культуру спілкування.
Очікувані результати.
Накопичення шкільної бази даних.
Удосконалення роботи учнівського самоврядування. Необхідна комп’ютерна техніка: комп’ютер, сканер, принтер, цифровий фотоапарат , мультимедійний комплект, система « skype».
Програма. 1. Випуск учнівської газети з використанням комп’ютерної техніки. ( ознайомлювати та впроваджувати загальні відомості про складання статей та їх редагування і оформлення)
2. Створення « Прес - архіву». ( база даних про випускників минулих років, вчителів, історія розвитку школи, фото - , відео –матеріали, статті).
3. Учнівські презентації. ( коментарії проведених заходів, конференцій, шкільних подій, бенефіси вчителів, учнів то що …)
4. Оn – line спілкування. (переписка та спілкування з іншими школами по «Skype», обмін досвідом)
Шкільне самоврядування як вимога часу

Вимовляючи слова "шкільне самоврядування", ми часто маємо на увазі особливий спосіб виховної роботи, коли діти грають у демократію. Лише останніми роками на передній план стала виходити вимога про реальну участь громадськості в керуванні школою. Однак шкільне самоврядування може бути чимось зовсім іншим, а саме – реальною частиною педагогічного процесу й не тільки. Враховуючи високий темп сучасного життя, високі вимоги роботодавців до працівників, доходиш висновку, що молодій людині, яка будує успішну кар’єру, конче необхідні навички лідера (професійного менеджера). Причому ці навички мають бути не теоретичними (книжковими), а підкріпленими власним практичним досвідом. Але де взяти такий досвід вчорашньому випускникові? Уважно проаналізувавши нинішню ситуацію, ми дійшли закономірного висновку. Вищу конкурентоздатність мають на ринку праці ті випускники, які під час навчання брали активну участь у діяльності органів учнівського самоврядування, молодіжних громадських організацій. Вони на практиці здобули навички організаційної роботи, ефективної комунікації, підготування заходів і головне – вміння переконати колектив у необхідності реалізації конкретних дій. Уявіть ситуацію, коли молода людина хоче за один рік стати майстром спорту з плавання шляхом вивчення спеціальної літератури. Неможливо, скажете ви. Всі знають, щоб стати професіоналом у спорті, потрібні роки виснажливих тренувань. Водночас, працюючи в молодіжних громадських організаціях, органах самоврядування, молодь здобуває практичні навички, маючи ПРАВО на здійснення помилок та ЧАС – на їх виправлення. А чим раніше молоді люди почнуть таку діяльність, тим більшого вони зможуть досягти. Враховуючи викладене вище, 2005 року виконавчі органи Харківської міської ради розпочали системну роботу з розвитку шкільного самоврядування в загальноосвітніх навчальних закладах. Демократизація виховної діяльності школи передбачає широкий спектр напрямків формування активної особистості: пробудження національної самосвідомості учнів, розвиток самостійності, готовності займати активну позицію в колективній діяльності й брати на себе відповідальність, вміння відстоювати власні та колективні інтереси, розвиток здатності до розв'язання нестандартних проблем тощо. За нинішніх умов соціально-економічного реформування , суспільства загальноосвітні навчальні заклади перебувають у стані пошуку оптимальних форм і методів управління школю та здійснення демократизації навчання. У сучасній науковій та методичній літературі нема єдиної думки щодо означення терміна "шкільне самоврядування”. Можливо, тому педагоги, працівники методичних установ та управлінь освіти мають ускладнення у визначенні сутності самоуправління, його призначення та функцій в учнівському колективі. Зокрема, одні доводять необхідність запроваджувати в школі лише адміністративне керівництво учнівським колективом, інші стверджують, що треба розвивати не „самоуправління”, а „співуправління”, а треті роблять спробу підмінити учнівське самоуправління громадським самоуправлінням школи. І сам термін „самоврядування” трактують по-різному. В „Педагогічній енциклопедії” самоврядування розглядається як участь дітей в управлінні та керівництві справами свого колективу. Не заперечуючи цього твердження, багато педагогів роблять акцент на різних словах. Хтось бере за основу керівництво колективом і розглядає самоврядування як частину загальної системи управління. Інші розуміють самоврядування як форму організації колективного існування, або як можливість учнів реалізувати своє право на участь в управлінні всіма справами школи. Як показує соціально-педагогічний досвід, педагогічний вплив на розвиток самоврядування передбачає створення організаційних, ідеологічних та методичних гарантій у визначенні та подальшому саморозвитку учнівського колективу. Організаційні гарантії забезпечують функціонування органів самоврядування в найрізноманітніших формах, які оптимально відповідають типові школи, досвідові демократичної діяльності й культурі школярів, рівневі соціально-педагогічного досвіду педколективу. Структура та форми учнівського самоуправління формуються з урахуванням місцевих умов і бажань самих учнів. Тобто самоврядування «самоорганізується» в спеціально створених організаційних умовах.
Основні умови для функціонування учнівського самоврядування:• зацікавленість учнів і педколективу;
• оптимальна структура;
• функціонування на засадах демократії;
• визначення оптимальних методів педагогічного контролю.
Завдання організаційних процесів становлення самоврядування – розв’язати протиріччя: самостійність учнів і педагогічне керівництво. Щоб цього протиріччя не виникало, необхідно, щоб учнівське самоврядування брало дієву участь у методичній роботі і працювало разом з педагогічним колективом над вирішенням спільної педагогічної проблеми, звісно накреслюючи власні шляхи, вирішуючи власні завдання.Самоврядування є за своєю суттю самоорганізацією співтовариства. Розмаїття ж форм самоорганізації сприятиме налагодженню тих самих соціальних зв'язків у школі, яких їй часом бракує.
Самоврядування – складна структура, в якій діють різні принципи, зокрема й демократії та свободи. Однак сфера застосування кожного принципу має бути чітко окреслена. Інакше ж можна прийти до важких наслідків у педагогічній роботі школи. А там, де немає соціальних зв'язків і дорослі й діти після уроків розбігаються по домівках, складно налагодити відразу загальношкільне самоврядування. Тому іноді доводиться починати з найпростіших форм організації діяльності, в основі яких знаходяться насамперед бажання й інтереси самих дітей, а також завдання захисту їхніх прав у середовищі вчителів. У байдужій до потреб дитини школі самоврядування практично неможливе. Нехай навіть там обрано президента і в кожнім класі створено учнівський парламент, але якщо педагоги ставляться до цього лише як до гри, тоді нічого не вийде з вихованням вільної особистості. Ефективність організації управління в школі значною мірою залежить від рівня підготовки керівництва школи до управлінської діяльності та її інформаційного забезпечення.
"Якщо ви хочете, щоб у школі панувала атмосфера багатого, багатогранного духовного життя, щоб кожний учитель був вихователем, знаходьте, відкривайте в учителів їхні захоплення, нахили: інтелектуальні, трудові, естетичні, творчі інтереси, створюйте матеріальні умови для діяльності багатьох колективів" .
Отже, самоврядування – це частина педагогічного процесу, що розвивається, якою керують педагоги на основі соціальних, правових і етичних принципів. Демократичне самоврядування як спосіб організації життя учнівського колективу сприяє виробленню в учнів почуття господаря школи, вміння співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму .
Наші справи
Учнівське самоврядування – це діяльність дорослих і дітей( їх об’єднання, творчий пошук, виявлення ініціативи). Це засіб навчатися жити і працювати разом. Воно дозволяє учням відчути себе господарями в школі, класі, розвиває навички організаторської роботи в управлінні справами колективу. У нашій школі проходило засідання учнівського самоврядування. Засідання проходило в кімнаті, яка була виділена дирекцією школи для нашої подальшої праці. Надалі планується її оформлення для зручного використання. Планується проводити учнівські засідання та обговорення планів проведення різних заходів для активного залучення учнів школи та розвитку їх творчих здібностей. Усіма зусиллями будемо доводити, що наші діти уміють бути творчими та самостійними організаторами.
О С Н О В Н ІЗ А В Д А Н Н Я Т А М Е Т А Д І Я Л Ь Н О С Т І К О О Р Д И Н А Ц І Й Н О ГО К О М І Т Е Т У
1. Забезпечити постійне функціонування системи співробітництва учителів та учнів у питаннях життєдіяльності школи.
2. Формувати в учнівської молоді навички роботи у вирішенні проблем шкільного життя ; розвивати ініціативу, творчість, наполегливість у досягненні мети.
3. Виховувати у школярів почуття патріотизму, національної свідомості, гідності на кращих традиціях українського народу.
П Р И Н Ц И П С Т В О Р Е Н Н Я К О О Р Д И Н А Ц І Й Н О Г О К О М І Т Е Т У
СКЛАД КК:
члени учнівського та учительського колективів, педагоги у якості консультантів. Координаційний комітет обирається строком на 1 рік загальними зборами колективу установи з числа вчителів та учнів.
З М І С Т Д І Я Л Ь Н О С Т І К О О Р Д И Н А Ц І Й Н О Г О К О М І Т Е Т У
До компетенції комітету входять такі питання:
1. Розгляд і затвердження всіх шкільних документів, які регламентують та організовують життя і діяльність учнівського колективу.
2. Організація позакласної та позашкільної навчально-виховної роботи учнівського колективу у школі та її мікрорайоні.
3. Організація та підведення підсумків роботи учнівських колективів.
4. Обговорення звітів голови КК, його заступників та координаторів основних напрямків роботи.
5. Розгляд питань, пов’язаних із підготовкою та проведення найбільш важливих заходів.
6. Обговорення та вирішення питань заохочення учнів за наслідками роботи.
7. Розгляд фінансово-господарської життєдіяльності шкільного колективу.
8.Організація взаємодії школи із громадськістю села.
9.Випуск часопису "Координаційний комітет інформує”.
П О Р Я Д О К Р О Б О Т И К О М І Т Е Т У
Засідання координаційного комітету проводяться 1 раз на тиждень. Всі рішення приймаються більшістю голосів членів комітету відкритим голосуванням, вони є обов’язковими для виконання всіма учнями школи. На засіданнях комітету мають право бути присутні кожен учень, учитель, представник громадськості. Комітет працює у тісному контакті з адміністрацією та педагогами.
Структура та склад координаційного комітету – органу учнівського самоврядування Літківської ЗОШ
І – ІІІ ст.ім. М. П. Стельмаха
Голова координаційного комітету
Культмасовий сектор Старостат
Фінансово-господарський сектор
Педагоги – консультанти
Координатори з питань культмасової роботи
Старости
Координатори з питань фінансово-господарської діяльності
Кiлькiсть переглядiв: 148

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.